Письмö

Зэрö. Пукала да видлала пöч сундукысь эмбурсö. Мыйыс танi абу! Син улö уси письмö чукöр. Найöс вöлi лöсьыда тэчöма да кöрталöма кöвйöн. Босьтiс öтиöс да заводитi лыддьыны.
"Видза оланныд, муса гöтыр Ӧдюк да дона пи Семö! Воис тiянсянь дыр виччысяна письмö. Ме зэв рад, мый тiян ставыс бур. А ми лун и вой нöйтам вöрöгöс. Выныс сылöн уна на, но ми ставсö вöчам ассьыным мунымöс мездöм да победа лун матыстчöм могысь. Думайта: регыд нин воас, донаясöй, миян аддзысян кад. Семö, тэ гортын мужичöй пыдди, кывзысь да быдторйöн отсась мамыдлы. Коля дзоньвидзаöн тiян верöс да бать Иван. 
28.04.1944 во.  Елин Иван".
Да, тайö письмöыс менам пöльлöн. Уна буртор висьтавлiс меным пöч сы йылысь. Сiйö вöлöма сюсь кыйсьысьöн да нималана трактористöн. Но абу усьöма шуд налы аддзысьны. Пöль пуктöма ассьыс юрсö Берлин кар босьтiгöн". (Небöг "Югыд кодзув")